Збіг двох руйнівних чинників - найбільшої впродовж кількох десятиліть фінансової кризи і стрімкого падіння цін на сировинних і товарних ринках - створив безпрецедентну загрозу для світової економіки та глобальної фінансової архітектури. Ігнорувати проблему, прикриваючись термінологією про недостатню інтегрованість української економіки у світові процеси, - помилкова стратегія, що може спричинити ізоляцію фінансової системи країни.
Вочевидь жодний уряд у світі не зміг передбачити майбутні наслідки латентних виявів початкової стадії кризи. Доказом стали спорадичні плани порятунку окремих фінансових установ (AIG, Fannie Mae, Freddie Мас, Fortis) шляхом часткової націоналізації, а також відмова від втручання в процеси руйнування інших фінансових гігантів. Відсутність виразної та зрозумілої ринкам схеми підтримки ліквідності фінансових структур створила нову кризу - кризу довіри, що паралізувала міжбанківське кредитування й спровокувала стрімке падіння фондових ринків.
Ужиті західними урядами кроки щодо порятунку фінансових ринків повинні стати прикладом для вітчизняних регуляторів щодо стабілізації економічної ситуації в країні. Наша фінансова система не оперує високоризиковими інструментами й не містить небезпечних активів (tохіс assets - Авт.), проте вона вкрай чутлива до світових коливань, оскільки достатньо інтегрована в глобальні фінансові ринки. Саме тому рішення, які повинні прийматися регуляторами мають збігатися з глобальними фінансовими рішеннями, а не повторювати помилки минулих років.
Не вдасться впоратися з проблемою кризи довіри на фондовому й грошовому ринках за допомоги застосування заборонних заходів. Натепер ринкам, як ніколи раніше, необхідні нові механізми розв'язання проблем, що їх учасники повинні добре розуміти й адекватно сприймати плани уряду щодо стабілізації ситуації. Тільки за таких умов реакція фінансового співтовариства буде позитивною. Правила мають бути рівними для всіх. Пріоритетна підтримка "обраних" не допоможе уникнути кризи, а лише погіршить ситуацію на ринку міжбанківського кредитування. Експертні співтовариства повинні не бути ізольовані, а навпаки - залучені до обговорення ситуації: практичні аспекти застосування тих чи інших заходів здатні оцінити тільки учасники ринку, консенсус між бізнесом і владою в кризових ситуаціях надзвичайно важливий.
Складність полягає не в розвитку нових ідей, а у відмові від старих практик.
Д. Кейнс
Ця криза, що схильними до патетичних висловлювань журналістами була названа епохальною та катастрофічною, може, попри все, позитивно позначитися на економіці України. Створюються абсолютно нові світові фінансові моделі, уряди об'єднують свої зусилля, розробляючи спільні плани зі стабілізації, з'являються нові моделі національно-приватного партнерства й ринкові інструменти. Швидкість прийняття важливих державних рішень стає практично блискавичною, і це переносить притаманний фінансовим ринкам динамізм у владні коридори. І саме зараз влада й бізнес в Україні мають унікальний шанс стати складовою нової світової фінансової ієрархії, вивчивши й прийнявши нові механізми регулювання та розвитку ринків. Вік нашої фінансової системи допоможе нам легше відмовитися від старих механізмів, згаданих великим Кейнсом.
Аліна Ковиліна, голова правління ЗАТ ""Компанія з управління активами "Славутич-Інвест", магістр європейської політекономії Лондонської школи економіки й політичних наук
